«Помешанные» — это этнический проект о людях с многонациональными корнями. Каждую неделю на сайте TheNorDar появляются новые герои и их истории. На этот раз знакомим вас с новыми «помешанными» — «маленькими карпенятами» Корой и Каей, детьми известной украинской писательницы и певицы Ирены Карпы.
Куратор проекта: главный редактор и издатель TheNorDar: Lilit Sarkisian
Фотограф и интервьюер: Kris Kulakovska
Ретушер, дизайнер: Дмитрий Недобой
Корена і Кая Хансени
Мати — Ірена Карпа, українська письменниця і співачка
Батько — Норман Полл Хенсон, американський фінансист
Коріння: українське, англійське, данське, норвезьке.
Ірена Карпа: Я би якось рада була відшукати в собі помішаний ген, кажуть що немає чистих українців, але, на жаль, нічого цікавого не знайшла, тому з горя вийшла заміж за американця і народила помішаних дітей, щоб вони мали повний генетичний набір.
У моїй родині все дуже попсово — з обох боків питомі українці. Я народилася в Черкасах, якийсь час жила в Івано-Франківську, а потім ми переїхали до Яремчі, де й досі живуть і працюють мої батьки. Моя родина дуже принципова — ми завжди виживали завдяки своїй кмітливості та порядності, а не через “пригибочки”.
По лінії матері сім’я пережила голод через легендарну бабу Санюту, яка ховала пшеницю у ретузах. Дідового батька депортували до Сибіру, бо знайшли на горищі підшивку журналу “Просвіта”. Він нажив свої статки тим, що дуже круто міг розвести пана, у якого працював водієм. Пан постійно програвав у казино і позичав у діда Олекси гроші. Він відрізав на паперці умовний шматок грунту, щоб отримати готівку.
По батьковій лінії моєму прадіду інженеру колись запропонували прийняти католицтво і переписатися на поляка з православного українця, але він відмовився через принципи. Мої батьки — інженери, навчаючись у Німеччині, де вони, до речі, і познайомились, також була можливість залишится за кордоном, але вони її не використали.
Пам’ятаю, як мама їздила нелегалкою на роботу в Німеччину і повернулася. Ми тоді вcією родиною ходили до фотоательє, щоб зробити собі фото з мамою на пам’ять, які кладують до кишені. Через 5 днів мама вертається і всі щасливі, окрім мами, в якої нічого не вийшло з трудовою еміграцією.
Прізвище Карпа походить від кочових племен, які прийшли з Балканів і населяли Карпати. Воно не слов’янського походження. Моє ім’я Ірена, як і моєї старшої дитини Корени, — грецького походження. При виборі імен своїм дітям я не наслідувала якихось принципів, обирала за відчуттям. Кайлас — це взагалі священа гора будистів у Тибеті, до яких я себе відношу. А нещодавно я згадала, що у Боба Марлі альбом називався також “Кая”, що ямайською означає “маріхуана”
Нас усіх виховали із почуттям провини, на якому будується вся християнська традиція. Що ти замочив Христа і будеш горіти у пеклі за свої гріхи. Мені це пояснював священник у вісім років, з ентузіазмом випитуючи: “А чи не було в тебе тілесних гріхів?”. А тобі вісім років, і ти такий себе питаєш, мов, а як це. Але я чесно ходила щонеділі до церкви на службу і дуже чекала її закінчення, щоб бігти додому і дивитися серіал “Багаті теж плачуть”. Він був настільки популярним, що навіть Бог посувався, бо через серіал службу переносили на півгодини раніше.
Я вважаю, що діти по зальоту — це діти по любві 
Все інше — то розрахунок. Діти “по зальоту” виходять якісь завжди з весело безшабашною кармою, яка спрацьовує в момент зачаття. Моя мама виходила заміж на четвертому місяці.
У мені домінує ген R7, який відповідає за авантюризм і пошук чогось нового. Колись була на дуже розумному ток-шоу, де розповідали про оксфордські дослідження генотипу українців. Виявляється, ми — найстаріші в Європі жінки, прародительки всіх європейських народів. Я раджу подивится, фільм називається “ДНК 2: У пошуках жінки”.
Я — не типова українка, важко сказати по мені, звідки я. Середньостатистична українка дуже красива, міцна жінка, схильна до виживання, у неї все гаразд із пропорціями. Якщо порівняти її з пересічною англосаксонкою, то це буде страшне і сумне. Українка — висока, струнка, в неї руса коса, очі сумні, невеселі. Я вважаю, що маю нейтральний тип, але за кордоном, наприклад не кажуть, що в мене russian face.
Мій чоловік Норман народився у Північний Каліфорніі, у його етносі є Норвегія, Англія, Данія та Україна. Саме цим своїм далеким українським корінням він мене і взяв. Його прабубася з хорошим геном R7, мені здається. Вона була сиротою родом із українського маленького міста Санок (укр. — Сянік), який зараз належить Польщі. Працювала гувернанткою у дуже багатій родині і разом із дітьми вивчила іноземні мови. Коли померла дружина, чоловік вирішив переїхати із дітьми до Америки. Сирота вмовила його купити собі квиток і залишити її там на себе. Так і вийшло, у 14 років, на кораблі, під час переїзду вона зустріла і закохалася в українця. Вони одружилися, і вона народила діда Нормана. Дід був м’ясником, мав дружину-англійку і українською розумів тільки декілька матів.
Незважаючи на те, що мої діти мають подвійне громадянство — українське і англійське, я вважаю їх типово українськими дітьми. Бо вони живуть в українському середовищі — україномовна мати, її друзі, дітсадок. Я не спостерігаю в них нордичного темпераменту. Але я не маю з чим порівнювати. Мені все-таки здається, що їхня схильність до адаптації — це скоріше результат виховання і нашого переїзного способу життя.
Помішані — веселий і пізнавальний фотопроект на тему того, які кльові й особливі діти виходять від змішаних шлюбів. Я завжди знала, що змішані гени різних націй, а той рас, завжди дають сильний результат. Яскравий тому приклад — мої діти.
